Индийски лотос (Nelumbo nucifera)

Квиток лотоса

Индийски лотос (Nelumbo nucifera) то любка водова рошлїна, хтора ма тлусте округле шивожелєне лїсце и целово квитки. Будисти ю хасную у своїх ритуалох, цала рошлїна за єдзенє (конзурмую ше насампредз нашенє и корень), хаснує ше у готовеню рижних єдзеньох у цалей юговосточней Азиї. То мочварна рошлїна хтору можлїве пестовац як локвань. Пестованє лотоса у нас вообще нє компликоване, єдино треба знац як то зробиц.

пияток 29.12.2023 09:10 | видруковац | Водово и мочварни рошлїни, Инструкциї за пестованє рошлїнох

Пестуйце штиролїсцасти водови папрат за щесце – штиролїсцата рижнородка (Marsilea quadrifolia)

Штиролїсцати рижнородки (Marsilea quadrifolia) то водови папрат з лїсацами хтори випатраю як штиролїст. Видзи вам ше же водови папрат и штиролїст нє маю нїч зайеднїцке? Напроцив, обидва слова одлично гарактеризую нєобичну, барз декоративну и у заградкарству практично нєпознату рошлїну.

пияток 29.12.2023 09:08 | видруковац | Водово и мочварни рошлїни, Инструкциї за пестованє рошлїнох

Упутство за шаце нашеня рошлїнох месоєдачкох

Pinguicula balcanica

Нашеня рошлїнох месоєдачкох свою способносц ключканя отримую барз крадко. Ключканє при велїх файтох уж после рока нєдобра. Зато потребне нашенє шац док є швиже, такой после набавки.

пияток 29.12.2023 09:05 | видруковац | Еґзотични рошлїни, Инструкциї за пестованє рошлїнох

Сосна Pinus kesiya

Сосна (Pinus kesiya) то швидкоростуца файта азийскей сосни хтора ше звонка жеми походзеня барз ридко пестує. Рошнє до висини 30–35 м, а пречнїк стебла може досцигнуц аж 1м. У питаню троигелкова сосна (зоз єдного места вирастаю 3 игелки длужини 15–20 цм). Шишарки вельки 5–9 цм, а нашенє 1,5–2,5 цм длуге.

пияток 29.12.2023 09:01 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Хлєбове древо Artocarpus odoratissimus

До роду хлєбове древо (Artocarpus) убрајамо коло 60 файти тирвацо желєного тропского древа зоз фамелиї дудох (Moraceae), хторе походзи зоз юговосточней Азиї и зоз острова у Цихим океану. Хлєбове древо побне фикусом (Ficus). Найпознатше и найчастейше пестоване обичне хлєбове древо(Artocarpus altilis). До того роду спадаю и даскельо други файти перспективних овоцових древох, як цо то наприклад Artocarpus communis, Artocarpus integer, Artocarpus heterophyllus и Artocarpus odoratissimus.

пияток 29.12.2023 08:58 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Китайски чаєвец – одпесстуйце свой чай!

нашенє чаєвца

Уж при концу жими кажди заградкар почина плановац же цо будзе пестовац у шлїдуюцим пестовним року. Вецей нас нє прицагує же би зме каждого року пестовали парадичи, паприґу и очурки. Роздумуєце о пременки. О дачим еґзотичним. Цо повеце за идею же би сце того року пестовали особни чай?!

До роду чаєвец (Camellia) чишлїме коло 50 файти тирвацо желєного тропского и субтропского жбуна, односно нїзших древох од хторих найзнашнєйши китайски чаявец (Camellia sinensis). У питаню прастара рошлїна хтора походзи зоз южного и восточного Китаю и сушедних обласцох Индиї, Бурми, Виєтнаму и Лаосу дзе ше пестує уж тисяч роки. Гоч ше пестує у тропских предїлох цалого швета, найзначнєйши продукователє чаї и далєй остава Китай, Индия, Шри Ланка и Япон.

пияток 29.12.2023 08:55 | видруковац | Еґзотични рошлїни, Инструкциї за пестованє рошлїнох

Пестованє яблукох у форми виткого вреценка

Приход тарґовишней економиї принєсол зоз собу вельо пременки. Єдна з нїх була и интензификация польопривредней продукциї хтора ше намага ґу висшей ефективносци продукованя и конкурентносци наших продуковательох на тарґовищу. У овоцарству тота интензификация значела преход зоз висших фурмох овоци на нїзши, зоз цильом же би ше ефектнєйше вихасновала пестовательна поверхносц. Пестованє нїзших файтох зоз собу ноши вельо першенства и олєгчує роботу, а квалитет овоци значно унапредзує. При яблукох типични представнїки малєници (патулясте яблуко) витхе вреценко, супервитке вреценко, солакс, итд. Найперспективнєйше и найвецей хасноване од нїх то форма витке вреценко.

пияток 29.12.2023 08:50 | видруковац | Инструкциї за пестованє рошлїнох

Палма (Parajubaea torallyi)

нашенє палми Parajubaea torallyi

Палма Parajubaea torallyi то єдна од найкрасших палмох Южней Америки. Сиґурно вам тото мено нїч нє значи, анї нє чудо. До Европи ше пре вельке нашенє (и з тим у вязи вельки трошки превозу) увожи лєм дакеди. Зато ше зоз тоту атрактивну файту палми вонка з Боливиї можеце ридко стретнуц.

пияток 29.12.2023 08:49 | видруковац | Водово и мочварни рошлїни

Игелкаста палма (Rhapidophyllum hystrix)

Игелкаста палма (Rhapidophyllum hystrix)

Rhapidophyllum hystrix то файта палми хтора од шицких палмох найодпорнєйша на мраз, а источашнє є и єдина файта монотипичного рода Rhapidophyllum. У природи рошнє на мочварних местох на юговостоку САД-а. Дзекуюци одпорносци на жиму и мраз до –20°C може ше пестовац вонка и у наших условийох. До єй добрих прикметох учишлюєме и нїзки, густи рост (маскимално 1–3м) и атрактивне игелкове стебло.

пияток 29.12.2023 08:46 | видруковац | Палми

NOVODOF FC процив кромпльовей златици

Кромпльову златицу (Leptinotarsa decemlineata) вероватно нє мушиме нїкому окреме представяц. Шицки ю знаю як чкодлївца хтора напада кромплї и хтора без хаснованя “хемиї“ практично нєзнїщтожлїва. Медзитим, мало хто зна же нєшка исную и биолошки препарати дзекуюци хторим ше вецей нє мушиме так бац кромпльовей златици.

пияток 29.12.2023 08:40 | видруковац | Чкодлївци

Садзенє цибулькастих рошлїнох и пресади

Купени рошлїни (пресада) хтори сце достали по пошти виньце зоз пакета и положце их на 2–3 днї дзе цинь. Друга можлївосц то да их такой посадзице и да им даскельо днї направице цинь (нпр. з помоцу концеларийского паперу, дески) же би нє були виложени директному слунку. У тим цлучаю постої можлївосц да их слунко очкодує.

пияток 29.12.2023 08:38 | видруковац | Инструкциї за пестованє рошлїнох

Упутство за пестованє рошлїнох зоз нашеня

Єднорочни рошлїни

Тирваци рошлїни

Желєнява

Влашец

Копер, коморача, ким, анасон

Паприґа, парадича и белава парадича – зашеванє нашеня

Маунарки – мауна, гращок, соя, кикирики

Древенасти рошлїни

пияток 29.12.2023 08:37 | видруковац | Инструкциї за пестованє рошлїнох

Цо поробиц зоз покошену траву?

Цопоробиц зоз покошену траву? Кед любице красну, нїзку травнату поверхносц сиґурно ю часто кошице. Медзитим, часте кошенє приноши вельки количества покошеней трави хтора вам (кед нїч нє пестуєце) єдино завадза. Векшина заградкарох хторих особнє познам покошену траву руца до шмеца. Я у нєдовирию махам зоз главу и чудуєм ше чом так розсипую найтуньши гной.

пияток 29.12.2023 08:35 | видруковац | Травняк

Як правилно кошиц травняк?

За доставанє густого травняку нєопходно го правилно кошиц. Анї єден ядловец анї сосна нє будзе випатрац крашнє кед коло нього нїяка трава.

пияток 29.12.2023 08:32 | видруковац | Травняк

Пестованє нового травняка

Найлєпши час за правенє нового або дошеванє старого травняка од мая по юний, алє зоглядом же тот рок бул окреме слаби цо ше паданьох дотика, погодни час за шаце будзе аж у юлию.

пияток 29.12.2023 08:31 | видруковац | Травняк

Як ше бориц процив жижка?

Предпоставям же жижок нїкому нє мушиме окреме представяц. У питанє дробни бубки (3–4мм) зоз хторима ше у кухнї, у нашеню махунарки стретнул кажде з нас. Тоти чкодлївци ше розвиваю у нашеню шицких махунаркох. У сущносци кажда файта маунарки ма свой „власни“ жижок: пасуля – пасульов, гращок – гращков, сошиво – жижок сочива, боб – бобков жижок,…

пияток 29.12.2023 08:27 | видруковац | Чкодлївци

Доган (Nicotiana glauca) – перспективна балконска рошлїна

Доган (Nicotiana glauca)

Людске намаганє за дачим новим, нєобичним и нєтрадиционалним безконєчна. Так и кажди заградар у своєй загради жада пестовац дацо нове, дацо цо по тераз нїхто нєма… Прето тоу причину тарґовище квеца кажди рок понука вельо новитети як би „загашел смяд“ заградаром хтори нє преривно ше намагаю за дачим новим. Комерциялни лансираня нових файтох ше барз розширя и новина постанє лєм часц „обичного сортимента“.

пияток 29.12.2023 08:22 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Пестуєме буковачу (Pleurotus ostreatus)

Буковача (Pleurotus ostreatus) у остатнї час популарнєйша аж и од шампиньонох. Цо вецей, у одношеню на шампиньони буковача ма єдно вельке першенство – нє можеце ю помишац з отровну желєну пупавку.

пияток 29.12.2023 08:14 | видруковац | Печарки

Черимоя (Annona cherimola)

У остатнї час ше до Европи барз интересантни тропски плоди. Я особнє успел назберац и пробовац черимою. У понуканю у предавальньох ше находзи ридко, алє дзекуюци свойому доброму смаку сиґурно пошвидко и там найдзе стайомне место.

Черимоя то найчастейше хаснована назва плод-древа анони черимої (Annona cherimola) хтора рошнє у долїни Андох на висини од 1500м н.в. од Колумбиї по Перу. Подноши нїзши температури, та ше розширела и на други цеплєйши краї швета – аж до Израелу и южней Шпаниї. До того роду начишлюєме 120 файти.

пияток 29.12.2023 08:10 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Велвичия (Welwitschia mirabilis) – пестуйце нови фосил

Велвичия (Welwitschia mirabilis) то прастара рошлїна хтора нєшка рошнє на малим просторе у пустинї коло побрежя Атлантского океану у Намибиї и южней Анґоли. Гоч на перши погляд так нє випатра – у питаню древо. Цалу рошлїну представя вреценкасте корень-стебло и 2 лїсца хтори нєпреривно рошню и хтори випатраю як два вельки закруцени пантлїки длуги 2–4 м, так велвичия здогадує на громади шмеца. У питаню ключкови лїсца хтори нєпреривно рошню, а на крайох поступнє вимераю и розшею ше.

пияток 29.12.2023 07:00 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Пестуєме авокадо

Авокадо (ботанїцки америцка грушка – Persea americana) то тропске древо високе 6–20 м. У природи рошнє на просторох од Мексика до Бразила. Пестує ше у цалим тропским и суптропским поясу.

Лїсца елипсастей форми, на концох су шпицасти, скорови су, швицаци, блядей желєнех до цмей желєней фарби, на сподку су шиви. Випатрунок здогадує на лїсце од помаранчеца.

штварток 28.12.2023 21:51 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Pongamia pinnata

Pongamia pinnata

Pongamia pinnata (Indian Beech Tree, Honge Tree, Pongam Tree, Panigrahi) то лїсцопадне древо зоз фамелиї бобкох (Fabaceae), походзеньом зоз Индиї, хтора ше масовно пестує у юговосточней Азиї.

Рошнє до висини 15–25 метери и формує вельки конари. Квитнє у малих квиткох пахняцих, билих, целових, або лилових квецикох.

штварток 28.12.2023 21:50 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Кивано (Cucumis metuliferus)

Кивано випатра як и помаранче, 10–15 цм длуга тиковка хтора ма джобасту поверхносц и здабе на штредньовиковне оружиє. Месната часц желєна и углавном содержи 5–10 мм длуги били нашенка. Ище док кивано нєузрети коло джобацого ма желєни цифри.

штварток 28.12.2023 21:27 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Пестуєме пепино

Жем походзеня пепина (соланум пепино, Solanum muricatum) то вироятно Перу або Колумбия. Отамадз ше розширел по цалей латинскей Америки, та аж и вонка з нєй. Нєшка ше найвецей пестує у Боливиї, Еквадору и на Новим Зеланду.

штварток 28.12.2023 21:15 | видруковац | Еґзотични рошлїни