Упутство за шаце нашеня рошлїнох месоєдачкох

Pinguicula balcanica

Нашеня рошлїнох месоєдачкох свою способносц ключканя отримую барз крадко. Ключканє при велїх файтох уж после рока нєдобра. Зато потребне нашенє шац док є швиже, такой после набавки.

пияток 29.12.2023 09:05 | видруковац | Еґзотични рошлїни, Инструкциї за пестованє рошлїнох

Сосна Pinus kesiya

Сосна (Pinus kesiya) то швидкоростуца файта азийскей сосни хтора ше звонка жеми походзеня барз ридко пестує. Рошнє до висини 30–35 м, а пречнїк стебла може досцигнуц аж 1м. У питаню троигелкова сосна (зоз єдного места вирастаю 3 игелки длужини 15–20 цм). Шишарки вельки 5–9 цм, а нашенє 1,5–2,5 цм длуге.

пияток 29.12.2023 09:01 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Хлєбове древо Artocarpus odoratissimus

До роду хлєбове древо (Artocarpus) убрајамо коло 60 файти тирвацо желєного тропского древа зоз фамелиї дудох (Moraceae), хторе походзи зоз юговосточней Азиї и зоз острова у Цихим океану. Хлєбове древо побне фикусом (Ficus). Найпознатше и найчастейше пестоване обичне хлєбове древо(Artocarpus altilis). До того роду спадаю и даскельо други файти перспективних овоцових древох, як цо то наприклад Artocarpus communis, Artocarpus integer, Artocarpus heterophyllus и Artocarpus odoratissimus.

пияток 29.12.2023 08:58 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Китайски чаєвец – одпесстуйце свой чай!

нашенє чаєвца

Уж при концу жими кажди заградкар почина плановац же цо будзе пестовац у шлїдуюцим пестовним року. Вецей нас нє прицагує же би зме каждого року пестовали парадичи, паприґу и очурки. Роздумуєце о пременки. О дачим еґзотичним. Цо повеце за идею же би сце того року пестовали особни чай?!

До роду чаєвец (Camellia) чишлїме коло 50 файти тирвацо желєного тропского и субтропского жбуна, односно нїзших древох од хторих найзнашнєйши китайски чаявец (Camellia sinensis). У питаню прастара рошлїна хтора походзи зоз южного и восточного Китаю и сушедних обласцох Индиї, Бурми, Виєтнаму и Лаосу дзе ше пестує уж тисяч роки. Гоч ше пестує у тропских предїлох цалого швета, найзначнєйши продукователє чаї и далєй остава Китай, Индия, Шри Ланка и Япон.

пияток 29.12.2023 08:55 | видруковац | Еґзотични рошлїни, Инструкциї за пестованє рошлїнох

Доган (Nicotiana glauca) – перспективна балконска рошлїна

Доган (Nicotiana glauca)

Людске намаганє за дачим новим, нєобичним и нєтрадиционалним безконєчна. Так и кажди заградар у своєй загради жада пестовац дацо нове, дацо цо по тераз нїхто нєма… Прето тоу причину тарґовище квеца кажди рок понука вельо новитети як би „загашел смяд“ заградаром хтори нє преривно ше намагаю за дачим новим. Комерциялни лансираня нових файтох ше барз розширя и новина постанє лєм часц „обичного сортимента“.

пияток 29.12.2023 08:22 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Черимоя (Annona cherimola)

У остатнї час ше до Европи барз интересантни тропски плоди. Я особнє успел назберац и пробовац черимою. У понуканю у предавальньох ше находзи ридко, алє дзекуюци свойому доброму смаку сиґурно пошвидко и там найдзе стайомне место.

Черимоя то найчастейше хаснована назва плод-древа анони черимої (Annona cherimola) хтора рошнє у долїни Андох на висини од 1500м н.в. од Колумбиї по Перу. Подноши нїзши температури, та ше розширела и на други цеплєйши краї швета – аж до Израелу и южней Шпаниї. До того роду начишлюєме 120 файти.

пияток 29.12.2023 08:10 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Велвичия (Welwitschia mirabilis) – пестуйце нови фосил

Велвичия (Welwitschia mirabilis) то прастара рошлїна хтора нєшка рошнє на малим просторе у пустинї коло побрежя Атлантского океану у Намибиї и южней Анґоли. Гоч на перши погляд так нє випатра – у питаню древо. Цалу рошлїну представя вреценкасте корень-стебло и 2 лїсца хтори нєпреривно рошню и хтори випатраю як два вельки закруцени пантлїки длуги 2–4 м, так велвичия здогадує на громади шмеца. У питаню ключкови лїсца хтори нєпреривно рошню, а на крайох поступнє вимераю и розшею ше.

пияток 29.12.2023 07:00 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Пестуєме авокадо

Авокадо (ботанїцки америцка грушка – Persea americana) то тропске древо високе 6–20 м. У природи рошнє на просторох од Мексика до Бразила. Пестує ше у цалим тропским и суптропским поясу.

Лїсца елипсастей форми, на концох су шпицасти, скорови су, швицаци, блядей желєнех до цмей желєней фарби, на сподку су шиви. Випатрунок здогадує на лїсце од помаранчеца.

штварток 28.12.2023 21:51 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Pongamia pinnata

Pongamia pinnata

Pongamia pinnata (Indian Beech Tree, Honge Tree, Pongam Tree, Panigrahi) то лїсцопадне древо зоз фамелиї бобкох (Fabaceae), походзеньом зоз Индиї, хтора ше масовно пестує у юговосточней Азиї.

Рошнє до висини 15–25 метери и формує вельки конари. Квитнє у малих квиткох пахняцих, билих, целових, або лилових квецикох.

штварток 28.12.2023 21:50 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Кивано (Cucumis metuliferus)

Кивано випатра як и помаранче, 10–15 цм длуга тиковка хтора ма джобасту поверхносц и здабе на штредньовиковне оружиє. Месната часц желєна и углавном содержи 5–10 мм длуги били нашенка. Ище док кивано нєузрети коло джобацого ма желєни цифри.

штварток 28.12.2023 21:27 | видруковац | Еґзотични рошлїни

Пестуєме пепино

Жем походзеня пепина (соланум пепино, Solanum muricatum) то вироятно Перу або Колумбия. Отамадз ше розширел по цалей латинскей Америки, та аж и вонка з нєй. Нєшка ше найвецей пестує у Боливиї, Еквадору и на Новим Зеланду.

штварток 28.12.2023 21:15 | видруковац | Еґзотични рошлїни