Кивано випатра як и помаранче, 10–15 цм длуга тиковка хтора ма джобасту поверхносц и здабе на штредньовиковне оружиє. Месната часц желєна и углавном содержи 5–10 мм длуги били нашенка. Ище док кивано нєузрети коло джобацого ма желєни цифри.
До наших крайох ше увожи зоз Штреднєй Америки и Израелу. Конзумираме желєни, меснати вєдно зоз нашеньом. Кивано ма смак огурки и тиковки, алє и банани. Кед поєме меснату часц кивано можеме хасновац як украсну мисочку. Нашенка можеме осушиц, та их засадзиц и пробовац зоз пестованьом у квартелю. Успишно рошнє вшадзи дзе рошнє и огурка. У питаню велька, швидкороснуца, єднорочна лияна подобна тиковки, хтора ма длуги виростки и баюски хтори треба обовязно скрацовац. Лїсца здабу на лїсца огурки, маю аж и дробни джобаци власки. Опрашкованє 3 мм вельких квиткох исте як и при огурки. Мушиме водзиц рахунку о плодох хтори би у дотику зоз жему могли згнїц. Кивану одвитує температура од коло 25°C, односно температура хтора постої у класичних склєнярникох и склєнярникох зоз фолийох за пестованє огуркох и диньох. Нє подноши мраз, та прето пресаду садзиме вонка аж после ярнїх мразох.
Printed from neznama adresa