Велвичия (Welwitschia mirabilis) – пестуйце нови фосил

Велвичия (Welwitschia mirabilis) то прастара рошлїна хтора нєшка рошнє на малим просторе у пустинї коло побрежя Атлантского океану у Намибиї и южней Анґоли. Гоч на перши погляд так нє випатра – у питаню древо. Цалу рошлїну представя вреценкасте корень-стебло и 2 лїсца хтори нєпреривно рошню и хтори випатраю як два вельки закруцени пантлїки длуги 2–4 м, так велвичия здогадує на громади шмеца. У питаню ключкови лїсца хтори нєпреривно рошню, а на крайох поступнє вимераю и розшею ше.

Веlвичия през цали свой живот (и под час плодносци) у стадиюму рошлїни хтора ключка – цо у швеце рошлїнох то винїмково. Велвичия то дводомна рошлїна, та зе формованє нашеня потребни два рошлїни – женкса и хлопска. Квет у форми шишарки (подобни як при ядлїнарох або цикастох) и находзи ше под пазуху лїсцох. Женски квети ше после дозреваня розпадаю и ошлєбодзую вельке количество лєгкого, зоз витром ношеного нашеня. Спадаю до филоґенетски барз прастару файту у рошлїнох – ґнетофити (Gnetophyta) хтори найприблїжнєйши ядлїнаром. Медзи ґнетофити спадаю три по випатрунку барз розлични роди: лияни (Gnetum) – лияни з велькима єдноставнима лїсцами, метлина (Ephedra) – черяк и сама велвичия.

Велвичия достала мено по словенскому ботанїчарови Фридрихови Велвичи хтори ю пренашол 1860, року. Велвичия ше находзи на гербу Намибиї.

Велвичия ше совершено адаптовала на екстремни условия пустинї. Вообще є нє зависна од паданьох, достаточни єй молги хтори приходза з океана. Тото мушице мац у огляду при єй пестованю. Главна причина нєуспиху при пестованю велвичиї то сувишне залїванє и гнїце рошлїни. Прето нашенє потребно шац шлюнкастого-писковитого супстрату (з велькосцу зарна 2–5 мм), прето же ше у нїм нє затримує вишок влажносци хтора єдине препреченє при пестованю. Велвичию потребно залївац, лєпше поведзено пирскац барз осторожно. После залїваня нашенє виключка у цеку єдного тижня. Рошлїну можеце пестовац и на парапету жьного ориєнтованого облака. При пестованю мушице буц сцерпезлїви – рошлїна рошнє барз помали, у питаню прави .иви диносауруц. Кед єй обезпечице достаточно шветла и суши – сиґурно будзе жиц длужей од вас!